М Е Т О Д И Ч К А
Главная | Методическая копилка | Регистрация | Вход
 
П`ятниця, 29.03.2024, 12:19
Приветствую Вас Гість | RSS
меню сайта
Категории раздела
методическая копилка ММО учителей географии [0] методическая копилка ММО учителей биологии [2]
методическая копилка ММО учителей химии [5] методическая копилка ММО учителей экономики [0]
методическая копилка ММО учителей ОЗ [9] методическая копилка учителей природоведения [0]
методическая копилка учителей экологии [0]
Nature Photos
Форма входа
Новини міста
Главная » Файлы » Методические копилки » методическая копилка ММО учителей ОЗ

Матеріал для проведення Дня цивільного захисту (цивільної оборони)
01.11.2013, 20:44

Матеріал для проведення Дня цивільного захисту (цивільної оборони)


Цивільна оборона України — державна система органів управління, сил і засобів, що створюється для організації й забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Служби цивільної оборони

До служб цивільної оборони належать:

   служба зв'язку і оповіщення — для сповіщен­ня населення про загрозу стихійного лиха, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, а також для підтримання зв’язку з керівництвом і формуван­нями цивільної оборони;

   служба охорони громадського порядку (ОГП) — для підтримання порядку, охорони громадської власності й особистого майна громадян у мирний і воєнний час;

   протипожежна служба — для профілактики, локалізації й гасіння пожеж;

   медична служба — для надання медичної до­помоги ураженим і проведення санітарно-гігієнічних, профілактичних заходів;

   інженерна служба — для забезпечення по­будови захисних споруд;

   комунально-технічна служба—для ліквідації аварій на спорудах комунального господарства;

   технічна служба—для організації і здійснення технічно правильного обслуговування, експлуатації й ремонту техніки і приладів;

   транспортна служба — для забезпечення всіх видів перевезень в і нтересах цивільної оборони;

   служба енергопостачання і світломаскуван­ня — для забезпечення постачання електроенергією об’єктів і транспорту, ліквідації аварій на електро­магістралях, забезпечення режимів затемнення;

   служба санітарної обробки — для проведення санітарної обробки населення, знезаражування тери­торій, споруд, техніки, транспорту;

   служба продовольчого постачання — для за­безпечення населення продуктами харчування, предметами першої необхідності й захисту запасів продовольства, харчової сировини і промислових товарів;

   служба матеріально-технічного постачан­ня — для забезпечення об’єктів народного госпо­дарства й невоєнізованих формувань усіма видами матеріальних засобів;

   служба сховищ та укриттів—для забезпечен­ня сховищ і підтримання їх у постійній готовності.

Цивільна оборона вчора і сьогодні. Історія розвитку

Від періоду Першої світової війни (1914—1918 рр.), коли воюючі сторони вперше застосували аероплани і дирижаблі для нанесення ударів із повітря по ти­лових об’єктах ворога, одержали розвиток засоби протиповітряної оборони та організація самозахисту населення в наступні роки.

У лютому 1918 р., при наступі німецьких військ на Петроград, озброєні загони захищали населені пункти від нальотів німецької авіації. Було відкрито спеціальні пункти, де жителі міста могли одержати захисні маски, протигазову рідину й пам’ятки із вка­зівками, як можна уникнути отруєння газами.

Після закінчення війни робота над розбудовою протиповітряної і протихімічної оборони держави продовжилася.

1925 р. — РНК СРСР видала постанову «Про захо­ди протиповітряної оборони при побудовах у 500-кі- лометровій прикордонній смузі», згідно з якою всі організації та установи при будівництві повинні здійснювати інженерно-технічні заходи захисного характеру.

1927 р. — Рада праці і оборони видала поста­нову «Про організацію повітряно-хімічної оборони держави». У цій постанові ставилося завдання щодо посилення захисту стратегічно важливих районів, летовищ, засобів зв’язку, підприємств, складів і великих населених пунктів при ударах із повітря.

1929             р.—у великих містах держави були створені перші штаби протиповітряної оборони.

1930             р. — у Києві, Харкові, Донецьку та інших містах були проведені перші маневри протиповітряної оборони.

У результаті розвитку повітряно-хімічної оборони СРСР по державній і громадській лініях до 1932 р. 500 тисяч робітників і службовців були навчені заходів протиповітряної і протихімічної оборони, створено близько 3 тисяч формувань різного призначення, населення одержало близько 3,5 млн протигазів, по­будовано декілька тисяч сховищ.

У 1932 р. РНК СРСР затвердила «Положення про протиповітряну оборону- на території СРСР». Цим актом було покладено початок діяльності централізо­ваної організації—місцевої протиповітряної оборони (МППО), яка організаційно ввійшла в склад військ ППО. Цей рік прийнято вважати роком заснування МППО.

Головною характерною рисою МППО держави напередодні війни була участь у цих заходах усього працездатного населення. До 1941 р. правил ППО і ПХО в державі було навчено близько 40 млн осіб, - створено більше ніж 25 тис. формувань МППО, у розпорядженні населення було понад 30 млн протигазів.

Зростання чисельності формувань і їх підготовка давали змогу їм у період ВВВ виконувати різноманітні завдання: боротися з пожежами, надавати медичну допомогу постраждалим, підтримувати громадський порядок, забезпечувати безперервну роботу підпри­ємств.

Головне навантаження щодо захисту населення міст і об’єктів народного господарства несли медично-санітарна, протипожежна, аварійно-відновлювальна, зв’язку та оповіщення, охорони громадського порядку служби МППО.

Усього за роки війни частини МППО знешкодили близько 3 млн. боєприпасів, очистили близько                 2 тис. різних споруд і 96 тис. га землі. Вони також здійсню­вали охорону важливих об’єктів тилу, вели боротьбу з диверсантами.

За виконання завдань у період ВВВ більше ніж 2 тис. рядових, сержантів, офіцерів, робітників і служ­бовців частин та формувань МППО були нагороджені орденами й медалями СРСР.

У післявоєнні роки МППО за своєю структурою та наявними силами й засобами вже не відповідала сучасним вимогам. Виникла потреба в її реоргані­зації.

У 1961 р. МППО була перетворена в цивільну оборону, яка стала складовою частиною загально­державних оборонних заходів, що проводяться в мирний та воєнний час із метою захисту населення і ОГД від ЗМУ, а також для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

Але не завжди розвиток Цивільної оборони під­порядковувався потребам воєнного часу. Науково- технічний прогрес, з одного боку, покращував життя людей, з іншого — підвищував ризик виникнення аварій та катастроф, і Цивільній обороні все частіше доводилося вдаватися до ліквідації їх наслідків. Та, перебуваючи фактично в стані мобілізаційних мож­ливостей, орієнтуючись у підготовці до дій під час війни, Цивільна оборона не завжди з очікуваною оперативністю і необхідною кваліфікацією вирішу­вала завдання, які перед нею ставили.

Чорнобильська катастрофа та інші тяжкі над­звичайні ситуації об’єктивно довели необхідність докорінних змін у призначенні ЦО, формах її функ­ціонування, забезпечення, фінансування та в інших сферах. Позачерговими кроками на шляху цих змін були такі, як вихід з-під протекторату Міноборони й підпорядкування системи цивільним органам влади, переміщення акцентів із воєнного призначення на зав­дання мирного часу, реформування й переоснащення сил відповідно до нового призначення.

Нинішня Цивільна оборона є державною систе­мою органів управління, сил і засобів, яку створено для організації й забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного, екологічного й воєнного походження, і це визначення докорінно відрізняє її від того, що було раніше.

Послідовно, від 1991 р., Цивільна оборона України функціонує на засадах відповідних законів, дії яких підкріплені низкою нормативних актів.

Для забезпечення впровадження життя державної політики у сфері Цивільної оборони:

   28 жовтня 1996 р. було створено Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

   06 липня 2004 р. це Міністерство було реоргані­зовано в Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та Державний комітет України з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи;

   20 квітня 2005 р. перейменовано в Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, ліквідовано Державний комітет України з питань подолання наслідків Чорнобильської ката­строфи.

Додатково на МНС покладені функції з нагляду за охороною праці, питань гідрометеорологічної ді­яльності та Державного гірничого нагляду.

У червні 2004 р. Верховною радою України прийнято Закон України «Про правові засади цивільного захисту». У ньому знайшли втілення рішення Президента України щодо вдосконалення Державного управління в сфері пожежної безпеки, аварійно-рятувальної справи, захисту населення й територій від надзвичайних ситуацій, конститу­ційної засади створення та діяльності Української Держави як демократичної, самостійної і правової, а також положення прийнятих більшістю країн Єв­ропи програм щодо відповіді на небезпечні виклики сучасності.

Зміцнення, удосконалення й розвиток Цивільної оборони — один із безальтернативних шляхів до тех­ногенного, екологічного й економічного благополуччя нашої країни, до забезпечення реалізації прав людей на захист їхнього життя і здоров’я та на безпечну життєдіяльність.

При проведенні Дня цивільної оборони плану­ються:

                практичні заходи з відпрацювання дій за планом реагування на НС;

                навчально-методичні заходи (навчальні за­няття, бесіди, вікторини тощо), у яких беруть участь працівники цивільної оборони курсів, представники управління освіти, пожежники, медики, рятувальна служба;

                агітаційно-пропагандистські заходи (огляди- конкурси, виготовлення стінних газет тощо);

                спортивні змагання, естафети, тренування.

Залежно від тематики та обсягів навчання з основ здоров’я й цивільного захисту в День ЦО проводяться відповідні заходи.

Для учнів І - 3-х класів:

   вікторини;

   рольові ігри з предмета «Основи здоров’я»;

   змагання, до програми яких включаються від одного до декількох завдань, вправ на рух із не­складними перешкодами, з розпізнання небезпечних явищ та подій;

   малюнки й тему небезпечних або нестандартних життєвих ситуацій;

   театралізовані покази про безпечну поведінку на вулиці й удома;

   перегляд відеоматеріалів, що висвітлюють питання НС;

   відпрацювання дій по класах за сигналами опо­віщення та повідомленнями штабу ЦО школи.

До проведення занять у початкових класах можуть залучатися підготовленні учні старших класів.

 

Для учнів б - 7-х класів:

   вікторини;

   відкриті уроки;

   змагання;

   естафети по класах, групах, серед паралельних класів;

   тести на теми життєвих небезпечних ситуацій;

   конкурс стіннівок.

Для учнів старших класів:

   змагання зі здаванням нормативів із цивільного захисту;

   семінари з обговоренням підготовлених рефе­ратів;

   практичні заняття з вирішення ситуаційних завдань;

   вікторини з цивільного захисту;

   брейн-ринг;

   командні змагання «Техногенна смуга пере­шкод» за програмою «Школа безпеки».

Вікторина

Вікторина — найпростіша форма закріплення знань із цивільного захисту. За змістом вона може бути тематичною, тобто проводитися тільки з пи­тань із цивільного захисту, або комплексною, коли поряд із питаннями з курсу літератури, мистецтва, інших предметів розглядаються й питання з безпеки життєдіяльності.

Організація вікторини проста. Керівник (учитель) ставить запитання, враховуючи підготовленість і ві­кові особливості учнів, а діти відповідають на них. Запитання чи відповіді не повинні бути схожими на іс­пит або залік. Вікторини мають проводитися цікаво, у доступній формі. Різновидами вікторин можуть бути брейн-ринги, радіовікторини тощо.

Для підбиття підсумків вікторини створюється жу­рі з учителів, медичних працівників, батьків, старших учнів. Для участі в змаганні від кожного класу або ланки виставляється команда. Інші учні беруть участь у ролі вболівальників.

Відповіді учнів можуть оцінюватися так:

       за правильну відповідь — 5 балів;

       за відповідь із незначними помилками—4 бали;

       за відповідь із суттєвими помилками — 3 бали.

Журі реєструє отримані бали за відповіді, підбиває підсумки й визначає місце, яке зайняв клас, ланка, команда у вікторині.

Розпочинати вікторину бажано з розминки ка­пітанів чи безпосередньо з постановки запитання керівником і відповідей учасників.

Ставити запитання можна по-різному: усно, за­читати, показати плакат, кадр із відеофільму тощо. При відповідях також можуть використовуватися пла­кати й інші наочні посібники, засоби індивідуального захисту, макети, прибори.

Кількість запитань у вікторині залежить від кіль­кості учнів, які беруть участь у змаганні, але не більше ніж 5—6, якщо вікторина тематична. Важливо, щоб запитання й практичні завдання добирали самі учні. Це сприяє вихованню в них активної життєвої позиції, готує їх до самостійного життя.

При складанні запитань для вікторини необхідно виходити з можливості матеріального забезпечення змагання й ступеня підготовленості учнів.

Радіовікторина

Підготовка до проведення радіовікторини розпо­чинається заздалегідь. На видному місці вивішується кольорова програма, у якій указується місце й час проведення змагання, коло запитань і література для підготовки, а також умови нагородження пере­можців.

Кількість груп учасників визначається залежно від динаміки й потужності радіовузла.

Групи розміщуються в актовому залі, поряд із жу­рі. Установлюються динаміки. Запитання ставляться по радіо для всіх. Кожне запитання обговорюється в команді.

Час на відповідь надається від моменту закінчення оголошення запитання до надання відповіді в журі. Для кожної відповіді встановлюється контрольний час, по закінченні якого оголошується наступне запи­тання. Правильність відповідей оцінюється у балах. Таким чином, ставиться декілька запитань, за кожне з яких завчасно визначена найвища оцінка. Сума балів із найвищих оцінок відповідей також заздалегідь відома та оголошена командам. Усе це викликає азарт змагання й дає змогу контролювати свої успіхи й невдачі.

Бажано після надання відповідей журі оголо­шувати правильну відповідь по радіо для того, аби команди мали можливість перевірити правильність своїх відповідей.

Першість визначається за найбільшою кількістю балів за відповіді.

Брейн-ринг, аукціон

Брейн-ринг може проводитися в масштабі класу, паралельних класів.

Якщо в радіовікторині бере участь і заохочується команда, то при проведенні брейн-рингу заохочуються окремі учасники, які швидко й правильно відповіли на запитання.

До складу журі входять три чи більше осіб. Журі має списки всіх запитань і відповідей до них із визна­ченням кількості балів за кожну правильну відповідь. Оцінки, які виставляються за відповідь, члени журі показують на відкидних покажчиках, які вміщують цифри від 0 до тієї цифри, яка визначає найвищий бал.

Для реєстрації учасників визначається секретар, який видає картки з картону чи ватману розміром 20 х 15 см із намальованими на них порядковими номерами. У ході змагання секретар обраховує від­повіді й суму балів, які набрав кожний учасник.

Керівник брейн-рингу повертає барабан із прону­мерованими кульками, виймає кульку, називає номер, зачитує запитання, що відповідає номеру, вислуховує відповідь і за оцінкою суддів називає кількість балів за відповідь. Установлюється час на відповідь: учасни­ки, які бажають відповісти на запитання, піднімають угору свій реєстраційний номер і з дозволу керівника відповідають. Кожен член журі демонструє кількість балів за відповідь учасника. Секретар записує трьох- чотирьох учасників, які раніше за всіх підняли картки й отримали свої бали.

Після того, як у когось з учасників сума балів зрівняється з контрольною, він стає переможцем, а наступні місця визначаються за найбільшою сумою балів. Щоб у журі був час для підрахунку балів, після З—4 питань пропонується номер художньої само­діяльності.

Естафета

Естафета повинна бути спрямована на виховання в учнів таких важливих рис характеру, як рішучість, наполеглевість, сприяння зміцненню здоров’я, фізич­ного й розумового розвитку.

Щоб гра пройшла повчально й цікаво, необхідно правильно провести організаційну й підготовчу роботу, що передбачає низку заходів.

Насамперед створюється суддівська група, яка керує грою, у складі головного судді та його поміч­ників. Вони вибирають місце проведення, готують учасників і матеріальне забезпечення, обладнують місце для проведення естафети.

На спеціальному плані графічно наносяться ви­хідний рубіж, маршрути прямування, рубежі вико­нання навчальних завдань і кінцевий пункт змагання. Указуються матеріальні й імітаційні засоби, необхідні для забезпечення учасників гри й для обладнання рубежів, маршрутів та ділянок.

Керівник гри, призначений начальником ЦО школи, готує до змагання своїх помічників, суддів. Вони вивчають план проведення естафети, старанно розглядають кожне навчальне запитання, свої дії та дії учасників, потім на місцевості організовують 2—3 тренування за навчальними запитаннями на кож­ному рубежі.

Тренування

Тренування організовуються для класу, групи, ланки. Мета: домогтися, щоб усі учні опанували навички й уміння користування протигазом, ватно- марлевою пов’язкою і в разі потреби могли надати допомогу собі та іншим. Час кожного тренування не повинен перевищувати ЗО хв. Місцем його про­ведення можуть бути відкриті майданчики, стадіон, клас.

Керівникові тренувань необхідно готуватися за­здалегідь. Він повинен володіти всіма необхідними методами й способами, чітко й зрозуміло доводити до дітей нормативи.

Керівник, учні мають розповідати й показувати порядок виконання того чи іншого нормативу загалом. Після цього відбувається демонстрація по елементах. Спочатку дії відпрацьовуються в повільному темпі, який згодом стають безперервними. Тренування повторюється до тих пір, поки учень не досягне пев­ного результату, дотримуючись правила від простого до складного.

Під час цієї діяльності слід брати до уваги вікові, фізіологічні та психологічні особливості дітей.

На тренуваннях необхідно відпрацьовувати такі вміння й навички:

   визначення розміру маски протигазу;

   одягання протигазу та його знімання;

   виготовлення ватно-марлевої пов’язки;

   проведення часткової санітарної обробки після подолання ділянки радіоактивного зараження;

   дії за сигналом «Увага всім!».

Варіант проведення комбінованої естафети в хорошу погоду

Команда — 5 осіб від класу.

Етап І: перший учасник біжить від старту, кидає м’яч у баскетбольний щит, долає перешкоду.

Етап II: другий учасник одягає протигаз і біжить у ньому певну дистанцію.

Етап III: діють троє учасників — демонструють дії санітарного посту. «Санітари» у протигазах біжать до «ураженого», одягають на нього протигаз, надають першу медичну допомогу і виносять його з осередку ураження.

Команда оцінюється за загальним часом, який був витрачений під час змагання, з урахуванням балів на кожному етапі.

Варіант проведення естафети при складних метеорологічних умовах (проводиться в закритому приміщенні)

Команда — 5 учасників.

Учні шикуються на одній лінії двома групами в колоні по одному. За командами: «Гази!», «Впе­ред!» перші учасники від кожної групи одягають протигази, біжать уперед; підбігаючи до перешко­ди, знімають протигази, підтягуються п’ять разів і повертаються до своєї команди. Як тільки вони перетнуть лінію фінішу (старту), наступні учасники одягають протигази й виконують усі етапи цього змагання.

Команда оцінюється за загальним часом і кіль­кістю помилок при виконанні нормативів одягання протигазу.

Змагання

Змагання з цивільного захисту є однією з най­активніших масових форм закріплення знань і вдо­сконалення практичних навичок. Змагання можуть бути командні та індивідуальні.

Суддівська група готує місце для змагань і необ­хідну матеріальну базу.

Змагання можуть містити такі вправи:

                 Укриття в захисній споруді за сигналом «Увага всім!»

             Одягання респіратора (протигаза);

             перебування в протигазі з фізичними наванта­женнями;

             одягання протигаза на ураженого;

             виготовлення ватно-марлевої пов’язки;

             накладання первинної пов’язки на різні ділянки тіла;

             накладання шумового джгута на стегно, плече;

             накладання закрутки за допомогою хустинки й інших підручних засобів.

                 Укриття у сховищі за сигналом «Увага всім!»

У разі відсутності сховища може бути використане підвальне приміщення.

Учасники змагання шикуються ланками на майда­ні, який віддалений від сховища на 25—ЗО м. Керівник дає сигнал: «Увага всім!» Учні швидко одягають протигази, переходять у сховище й зачиняють двері. У сховищі вони дотримуються відповідних правил поведінки.

Штрафні бали нараховуються таким чином:

             за неодягнутий протигаз — 3 бали;

             за незачинені двері укриття — 5 балів;

             за невиконання правил поведінки за сигналом «Увага всім!» — 4 бали.

                 Одягання протигаза (респіратора)

Учасники шикуються по групах із протигазами в похідному положенні. Суддя подає команду: «Гази!» (кожній групі окремо) і включає секундомір. Коли останній учасник одягне протигаз, суддя вимикає секундомір. На це відводиться 12 с.

Штрафні бали нараховуються:

—якщо при надяганні протигазу незаплющені очі, незатримане дихання;

             після надягання протигазу (респіратора) не зроблено різкий видих;

             перекручена з’єднувальна трубка;

             зовнішнє повітря надходить під маску;

             якщо витрачено більше ніж 12 с, результат не зараховується.

                                             Перебування в протигазі з фізичними на­вантаженнями

Учасники шикуються в одну лінію (дві групи в колоні по одному). У кожної групи окремий суддя. За загальними командами: «Гази!», «Впе­ред!» перші учасники від кожної групи одягають протигази, пробігають 20—30 м, перетинають фінішну смугу, зупиняються за смугою. Тоді суддя дає команду наступному учасникові для виконання тієї ж вправи.

Перемагає та група, яка швидше вишикується за смугою фінішу. Учаснику, який неправильно одягнув протигаз чи завчасно зняв його, результат не зараховується.

                                            Одягання протигаза на «ураженого»

Учні шикуються у дві шеренги обличчями один до одного. Ті, що знаходяться в першій шерензі, змагаються, у другій — «уражені».

«Уражені» лягають на землю (застелену під­логу). Змагання починаються за командою: «Гази!» для першої шеренги. За цією командою учні одягають протигази. За командою: «Протигази на уражених одягнути!» учні підбігають до «уражених», від­кривають сумки їхніх протигазів, виймають маски, одягають на них і стають на місця.

На виконання відводиться ЗО с. Час зараховується від команди: «Гази!» до моменту прибуття останнього учасника групи.

Штрафні бали нараховуються:

             за неправильно одягнену маску протигаза чи перекошення маски;

             за перевернуту з’єднувальну трубку;

             при втраті часу більше ніж 30 с результат не за­раховується.

                                            Виготовлення ватно-марлевої пов’язки

Учасники шикуються біля столів, на яких ле­жить матеріал для виготовлення пов’язок. Суддя дає команду: «Ватно-марлеві пов’язки виготовити й одягнути!» та фіксує час, який витратив кожний учасник на роботу.

На виконання цієї вправи відводиться 3 хв. При оцінці виконання завдання береться до уваги якість виготовлення пов’язки й правильність її одя­гання.

Штрафні бали нараховуються:

        якщо пов’язка слабко закріплена;

        пов’язка одягнена неправильно;

        якщо на виготовлення пов’язки витрачено більше ніж 3 хв, результат не зараховується.

                                            Накладання первинної пов’язки на різні ді­лянки тіла

Змагання з надання першої допомоги повинні проводитися під наглядом медичного керівника. Учасники змагань забезпечуються перев’язувальним матеріалом та іншими засобами надання першої до­помоги.

Визначаються «потерпілі» — група учнів, які мають записки, у яких указується вид і місце «ушко­дження».

Учасники шикуються навпроти «потерпілих». За командою судді розпочинають накладати пов’язки. Дозволяється накладання пов’язок поверх одягу.

На виконання вправи надається 2 хв 30 с.

Штрафні бали нараховуються:

             за неправильне положення бинта в руках;

             за нещільне накладання пов’язки;

             за закріплення пов’язки вузлом над раною;

             при витрачанні часу більше ніж 2 хв 30 с ре­зультат не зараховується.

                                             Накладання гумового кровоспинного джгута на стегно, плече

Кожен учасник змагання стає біля «потерпіло­го», тримаючи в руках джгут. «Потерпілі» лежать. За командою учасники починають накладати джгут на стегно або плече. Виконання вправи закінчується закріпленням джгута й визначенням часу його на­кладання (під джгут або в кишеню «потерпілого» кладеться записка із зазначенням часу).

Штрафні бали нараховуються:

             за надмірне перетягування кінцівки джгутом;

             за накладання джгута на голе тіло;

             за накладання джгута на невідповідну частину тіла;

             якщо не здійснено контроль пульсу на перифе­ричній судині;

             якщо витрачено більше ніж 40 с, результат не зараховується.

Так само можна організувати змагання з на­кладання закрутки за допомогою хустки чи інших підручних засобів на стегно або плече. На виконання цього завдання дається хвилина. Штрафні бали на­раховуються за ті ж помилки й таким самим чином, що й при накладанні шумового джгута на стегно або плече.

Підбиття підсумків є важливою й обов’язковою умовою проведення змагань.

Відкриті уроки

Відкриті уроки проводяться для закріплення знань, умінь і набутих навичок учнів із цивільного захисту в 2-3-х, 6-7-х класах. Метою уроків є пропаганда професії рятувальника.

Ці уроки вчать учнів правильно й критично оці­нювати свою поведінку в надзвичайних ситуаціях, приймати правильні рішення, надавати першу допо­могу собі й товаришам, виховують мужність, бажання займатися фізкультурою, спортом, зміцнювати своє здоров’я.


 

Категория: методическая копилка ММО учителей ОЗ | Добавил: Yalil
Просмотров: 3068 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Погода
Освіта.UA
ЛОІППО
PARTA.UA
острів знань
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright MyCorp © 2024